#Одеські_катакомби або сага про разові пакетики.
Якби мені сказали, що за 20 хв. я опинюсь в напівдиких #катакомбах, я б сама собі не повірила. Я очикувала килимків на чистій підлозі , фітільків (гніту), музею й бомбосховища . Але, побачивши за брамою замкненими всі двері... пошукала ті, які були слабенько зачинені . Й мені пощастило.
Попрошу у всіх глядачів: не повторюйте цю пекельну прогулянку!!!...
Нас завжди вабить те, що недосяжне людському оку. Як воно там, під землею ??? Ходімо, поглянемо!
• Катакомби довжиною 2500км. Це вдвічі чи, навіть, втричі більше, ніж підземелля Парижу й Риму разом.
• Катакомби, в яких під час Другої світової війни радянський підрозділ нквс вів опір німцям. Згодом цих підрозділів було вже два. Але сталося непередбачуване: чи то так замкнений простір діяв на людей, чи вони банально пересварились... Закінчилось тим, що одеська група знищила московську.
• Катакомби, в яких, окрім партизан, ховались і цивільні мешканці. І, навіть, організували школу й парти з каменю.
• Катакомби, які впродовж сотні років слугували складами для зберігання контрабандних товарів й переховування бандитів.
_________________________________
В Одесі кажуть:"Що Ви знаєте! Одеса росла з під себе!"
Довгий час існувало правило: будинок у місті мав бути збудований з ракушняку, добутого під ним.. Чому єдиним будматеріалом був вапняк? Відповідь проста - лісів і гір поряд з Одесою немає...
Хвилин за 10 стало зрозуміло, що не позначивши дорогу, ми не виберемося звідтіля: ніби й поряд все. І вихід десь тут, метрів за 15. Тільки де він?... Ось тут до твого організму приходить відразне й огидне слово "Паніка". Прожену її. Нічого вона не дає, окрім негативу... Я не готувалася до самостійного виходу. А тут таке!
Кинула в наплічник разові пакети, щоб позначати дорогу. Ми в катакомбах. Там тепло й тихо. Лише чутно, як авта курсують десь зверху. Зі мною велоліхтарик #RAVEMEN на 1600 лм. Розгалуджень багато. Ставимо мітки там, де поворотів кілька й камені хрестом, куди йти зась.
Темінь і тиша... Серце гупає гучніше, ніж мої кроки. Я йду тільки вперед. В якійсь з кімнат видно, що палили багаття. А ми рухаємося далі... Краплі єдналися, води ставало більше, десь було видно завал...
Прийняли рішення повернутися .
Мандрівка, яку я ніколи не викладу у страві...
Прошу до перегляду! Вдячні будемо за поширення й підписку!
Ми ось https://www.youtube.com/channel/UCvf2rCZ8WKNmlLbZwEU1OsA
Коментарів - звісно ж хотілось би багато!
Ваші враження для мене важливі!
Теж буде дуже цікаве для Вас https://www.youtube.com/watch?v=Sh--AdsIo18&t=845s
Ми в ФБ
https://www.facebook.com/profile.php?id=100004872047183
https://www.facebook.com/profile.php?id=100006542528845
З повагою , Віталій та Юлія
Канал Велопрогулянки Полтава
розгорнути опис
згорнути опис
