Хто такі авторитети? Чи поважати всіх старших за замовчуванням? Як не втратити дитині власну гідністьі цьому контексті?
00:00 - Моя гра "вихователя" )
00:18 - Гарячі класичні питання по темі.
00:48 - Історія з мого життя - коли повадати "старших" безглуздо.
01:58 - Я очікую поваги від своїх дітей.
02:34 - Що означає на практиці - поважати?
03:05 - Хто ж такі "СТАРШІ", щоб їх поважати?
03:34 - То кого ж поважати - начальника чи прибиральника?
04:54 - Хто це - авторитетна людина? Які характеристики?
06:26 - Ти не можеш бути авторитетом автоматично!
06:48 - ВАЖЛИВО про ГІДНІСТЬ ДИТИНИ і наслідки її втрати.
07:38 - Про партнерство з ТАТО ВЛОГ
Підтримуйте розвиток #ТАТОВЛОГ - Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
А також:
Приват Банк (UAH) - 5363 5426 0256 5054
Monobank (UAH) - 5375 4141 1320 7004
ДЯКУЮ!
Як я, як батько, маю виховувати своїх дітей щоб бути для них авторитетом? При яких умовах маю очікувати поваги до себе? Чи то має бути безумовно?
Чи мають діти за замовчуванням виявляти повагу до всіх старших? І чи розуміє дитина чого від неї хочуть батьки, коли мова йде про повагу?
Як вчити дітей ставитись до старших, щоб вони не втратили власної гідності?
Я виховую власних дітей. Звичайно ж я розраховую на те, що вони мене мають поважати, і я матиму для них авторитет.
Також я педагог і у свій час працював в школі вчителем фізики та ОБЖ. І нову ж, я очікував і розраховував на те, що учні до мене будуть прислухатись, будуть виявляти повагу.
Що власне означає поважати інших людей? Це уважно слухати їх, виявляти розуміння до них, поважати їх думки, навіть якщо ви не погоджуєтесь з ними, виконувати свої обов'язки перед іншими та дотримуватися даного слова, і найголовніше, за будь-яких обставин, не ставити людину, ким би вона не була, нижче за себе самого!
Варто б визначити чітко хто це - “старші”? - це всі ті, хто раніше народились? Цього факту достатньо щоб їх поважати?
Як на мене, то перемінних настільки багато, що якщо просто узагальнити словом “старші” - то означає тільки заплутати свою дитину.
То кого ж поважати?
І тут я особисто керуюсь простим принципом - “Як хочеш щоб до тебе ставились люди, так стався й до них ти”.
Кого конкретно стосується цей принцип? Старших? Може дуже старих? А як щодо молодших? І зовсім малих? )
Якщо я хочу щоб мене поважали старші люди, то я маю так ставитись до них.
Якщо я розраховую на повагу від дітей, то я маю поважати їх! Ось і все. Бо в іншому випадку я не маю жодної підстави розраховувати на чиюсь повагу до себе. Чи я вчитель, чи я батько, чи я директор потужного підприємства і маю багато заслуг чи ще щось... І також не важливо з ким я маю справу - чи біля мене дитина, чи дідусь, жінка чи чоловік, мега начальник, чи прибиральник. Цей принцип працює.
Звичайно, що бувають виключення. І є люди, котрих я можу щиро шанувати, а вони можуть до мене ставитись по іншому - навіть грубо чи зверхньо. Але то вже їх вибір - вони як свідомі люди вирішують для себе якими їм бути.
Я ж роблю те, що залежить від мене.
Далі хто такий авторитет? І чи всі дорослі автоматично є авторитетом для молодших?
Ні! Так бути не може!
Авторитет - це слово, котре використовується до людей, котрі раніше проявили себе відповідно і заслужили довіру, продемонстрували свою чесність, прозорість, життєву позицію, що гідна поваги.
Коли говорить щось авторитетна людина, то немає підстав перевіряти те, що вона каже. А буває, що хтось втратив свій авторитет. Це означає, що йому або їй, з якоїсь причини перестали довіряти і тепер не опираються на його чи її думку, як на беззаперечну.
Отже коли мова йде про авторитет людини, то мається на увазі, що з тією людиною мали б бути раніше стосунки і події, в котрих б вона заслужила його.
І буває навіть так, що люди довіряють незнайомцям, бо їх авторитетний друг поручився і запевнив що тій людині можна довіряти. І це означає, що авторитетна людина має неабиякий вплив.
Діти ж мають навчитись кому довіряти, а кому довіряти небезпечно або не варто. І завдання батьків вчити своїх дітей уважно обирати для себе тих людей, хто заслуговує бути їх авторитетом.
І відповідно “автоматично” авторитетом бути не можливо. Навіть якщо ти батько.
Довірливі стосунки в сім’ї, котрі старанно і дуже обережно, з любов’ю вибудовуються з дружиною, зі своїми дітьми - є доброю підставою для того, щоб батько був авторитетом для них.
Ну й важливо не випустити один фундаментальний момент у вихованні дітей в контексті поваги і авторитетів.
Перш за все діти мають розуміти свою власну цінність і вміти поважати себе. Це дуже кропітка батьківська справа. Межі дуже тонкі. Але, коли батьки люблять своїх дітей, уважні до їх потреб, хвалять об’єктивно за ініціативу, перемоги, добрі справи, то їм вдасться виховати зрілих людей зі здоровим почуттям власної гідності.
Без цього вони будуть або прислужниками і догоджати всім, тільки щоб їх прийняли. Або будуть зверхніми над іншими людьми, доводячи таким чином собі, що вони чогось варті.
розгорнути опис
згорнути опис
