Головна Популярне Увійти Зареєструватися Про проект Ми у Facebook

HASPYD - Отава-Трава (Так працює пам'ять)

Музика
Опубліковано: 14 жовт. 2020 р.
Підписатися
Трек "Отава-Трава"
Альбом "Перехрестя Двох Вітрів" 2020рік.
Придбати альбом:
https://haspyd.bandcamp.com

Допомога гурту
5168755445880871 приват
4441114449864857 моно

Посилання:
haspyd@ukr.net
https://facebook.com/haspyd
https://instagram.com/haspyd

Боронити Вітчизну можна по-різному. Хтось це робить на фронті зі зброєю в руках. Хтось надихає бійців і дарує запал та наснагу своєю творчістю. Хтось займається волонтерством. Але війна триває і на наших вулицях начебто мирних міст, війна набагато ближче, аніж більшість навіть уявляє. В інформаційному просторі, в розмовах, в наших головах – вона скрізь. Аби зберегти мир, аби зберегти тисячі й мільйони життів, аби вберегти країну, культурний спадок, аби люди дихали й жили вільно – треба показати всім, що ми не відмовимось від незалежності, від людських цінностей, прав і свобод. Мирна але гучна демонстрація власних поглядів, нажаль, стала подвигом, за який ризикуєш своїм життям. Подвигом, який встановлює маркери – ворогу сюди зась, ми не відступимо, ми будемо захищатись і захищати. Подвигом, за який вбивають. Хто голосно заявляє про себе, про свою позицію – ризикує так само, як військовий біля лінії розмежування. З єдиною відмінністю – воїни знають, що рано чи пізно прилетить, і знають звідки. А мирні захисники Вітчизни ніколи не здогадуються, де може спіткати лихо. Завдяки їм, і тим, хто не пускає ворога далі на передовій, і тим, хто мирними засобами дає зрозуміти що це українська земля і завжди буде такою, тут і далі триває відносно мирне життя. Війна не буває без жертв. Особливо боляче, коли вона забирає наймолодших, найчистіших. Тих, хто так мало встиг. Тих, хто не встиг лишити нащадків. Але встиг так багато зробити для всіх нас.
Пісня «Отава-трава» була написана в 2017 році. Але світ її побачив лише в двадцятому, і вона цілком пасує до цієї збірки. Ця пісня - згадка про всіх, хто помер молодим захищаючи рідний дім. Це пам’ять і про Даню Дідика, і про тисячі інших, хто загинув за Україну як у бою, так і захищаючи свою країну, свою родину, усе що знає, із прапорами, мирними гаслами, чи просто із свідомою активною громадянською позицією. На місці Дані міг бути хто завгодно, будь-хто з нас. А якби не було таких як він, куди більше міст потрапило б у прірву хаосу та ґвалту. Він, та інші небайдужі, усіх врятували. На кривавому ґрунті зарано перерваних життів, зійде нове життя, як отава сходить на місці скошених жит. Життя триває завдяки полеглим героям. І треба пам’ятати, хто і як відстоював та відстоює наше право на життя та свободу. Якщо не пам’ятати, якщо забути про цей подвиг – усе вкотре повторюватиметься по колу, будуть нові жертви і нові герої, нові й нові втрати. Поки, нарешті, не запрацює пам’ять. Отоді ми точно переможемо!
розгорнути опис
згорнути опис

Можливо зацікавить