Юрій Вербицький жив у Львові. Працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України, мав вчений ступінь кандидата наук. Любив альпінізм, фотографування та рок-музику. 21 січня 2014 року гумова куля влучила в око. Громадський діяч Ігор Луценко завіз Юрія в офтальмологічне відділення Жовтневої лікарні. Там їх обох викрали невідомі бандити. Згодом Луценка відпустили, а тіло Вербицького знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району зі слідами численних тортур.
Розповідає Сергій Вербицький, брат Юрія
“Він ще був в школі. Ми займалися уже гірським туризмом, в нас була така компанія в Політехнічному інституті, і ми поїхали під Петрос на Новий Рік – це традиція. В колиби.
Що таке “колиба”? Колиба – то така хата, там є нари, є буржуйка, є якийсь такий… лавка “а-ля” стіл, і туди набивається чоловік 25 (сміється). Буржуйка розігріта до червоного, ну і йде все що хочеш – від гітари, до всякий побрехеньок, до всього. Катання на лижах, походи на Говерлу і так далі.
І от цього разу Юрко з нами поїхав, перший свій раз він поїхав. “Хто йде на Говерлу?” Юрко: “Я!” Взяв мої черевики такі альпіністські – то коване залізом, із такими “зубами” залізними. Що один черевик важить два кілограми. Думали – ну що там збігати – 6 кілометрів туди, 6 назад – ну що там? Ну, вже вечір надходить – нема! А починається завірюха! А ми починаємо вже трохи переживати, ракети пускати – ми мали з собою, завжди возили такі речі на всякий випадок. Нема. Ми переживаємо, ми туди, ми сюди… Але то нічого. Сніг паде, куди підеш? Слідів нема.
Ну і все таки на другий день десь під обід приходять. Юрко разом із ними, замучений, ноги вбив в кров. Але був такий задоволений, як слимак! Тоді і почав ходити в гори.
Він був дуже-дуже терплячий такий. Міг терпіти… я знаю, що він буде загинатися, але він навіть не покаже того. Як би йому тяжко не було, як би він там змучений – він не здастся. Це я знаю точно”.
= = =
“Характери гідності” – серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Спільний проект Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”. Всі випуски доступні на каналі Музею: https://www.youtube.com/watch?v=P5-35ge4Gh0&list=PLC-zkopgZenZrwfyBcYnu3XI1LeG_olBt&t=0s
Музику спеціально для “Характерів гідності” написав і зіграв Роман Коляда.
Ідея та режисура: Дарина Кульчицька.
розгорнути опис
згорнути опис
