Головна Популярне Увійти Зареєструватися Про проект Ми у Facebook

Як піднімати самооцінку дитини? Батькам для щоденного використання у ставленні до своїх дітей.

Влоги
Опубліковано: 18 лют. 2021 р.
Підписатися
Підтримуйте розвиток #ТАТОВЛОГ - Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
А також:
Приват Банк (UAH) - 5363 5426 0256 5054
Monobank (UAH) - 5375 4141 1320 7004
ДЯКУЮ!

00:00 - Початок про занижену самооцінку у дітей
00:40 - Порада 1 - про обійми
00:58 - Порада 2 - про любов
01:33 - Порада 3 - про похвалу і зауваження
02:36 - Порада 4 - про очі )
03:02 - Порада 5 - про оцінки, сильні та слабкі риси
03:58 - Порада 6 - про потенціал
04:38 - Порада 7 - про темперамент
05:08 - Порада 8 - про типи характеру
05:57 - !
06:14 - Партнерство з ТАТО ВЛОГ

1. Обіймай свою дитину завжди. Ніколи не відштовхуй її від себе, навіть коли вона якимось чином тебе образила. І навіть коли ти її караєш.
ОБІЙМИ — це ліки проти пригніченого настрою, і можливо - це найкращі ліки від низької самооцінки. Під час того як люди обіймаються, виробляється спеціальний гормон, що бореться із меланхолічним душевним станом.

2. Виявляй до дитини свою безумовну любов на її мові. Коли я кажу “виявляй”, то маю на увазі ДІЙ. Бо твоя найщиріша любов може залишитись непоміченою, якщо вона залишиться в тобі всередині – лише на рівні твоїх почуттів. Кажи що любиш. Кажи про це постійно. Роби з дитиною те що їй подобається - грайся, читай і т.д.… І ніколи не обумовлюй свою любов словами: - “Якщо ти будеш… те і те… то я буду тебе любити”.

3. Частіше хвали свою дитину і рідко критикуй. Підбадьорення - це завжди краща мотивація до розвитку як зауваження. Зауваження теж потрібні… (коли вони ДІЙСНО потрібні). Але похвали завжди має бути більше ніж критики та зауважень. МЕТОЮ зауваження має бути НЕ просто ВКАЗАТИ на помилку, а НАПРАВИТИ у правильне русло, взявши до уваги набутий досвід.
Нам з дружиною пощастило, що у наших обох донечок перша вчителька в школі - це одна й та сама людина. Педагог з великої букви. Мені дуже запам’ятався один випадок, коли вона розповідала нам батькам, як потрібно дітям допомагати вчитись і виконувати домашні завдання. Вона каже: - “Ваші діти тільки вчаться. Тому, звичайно, що їм не все відразу буде вдаватись ДОБРЕ. Але їх завжди потрібно підбадьорювати. Коли дитина напише в зошиті стрічку з паличками, і вони вам виглядатимуть всі кривими, то знайдіть найкращу з них і похваліть свою дитину за неї”.

4. Розмовляй зі своєю дитиною на рівні її очей. Особливо коли розмова тривала, або стосується її справ, завдань або викликів. Не роби це з позиції зверху вниз. Таким чином ти виявлятимеш повагу до неї. Положення твого тіла буде свідчити твоїй дитині, що для тебе важливо те, що вона думає і говорить. А зоровий контакт між вами тільки підкреслить, що ти уважний до того, про що ви розмовляєте.

5. Не ототожнюй дитину з її поганими оцінками. “Ти двійочник” або “Ти невдаха, бо маєш погані оцінки”. Такі слова фіксуються в мозку буває настільки глибоко, що дитина починає себе сприймати ВИКЛЮЧНО через призму того як її оцінюють люди навколо. Від того їй буде важко приймати самостійно рішення, приймати себе. Її постійно будуть супроводжувати сумніви. Натомість покажи своїй дитині її сильні сторони.
Звичайно, що для здорового балансу, слабкі риси теж потрібно обережно фіксувати і працювати з ними. І не потрібно плутати --- сильні і слабкі сторони - це не “добрі” і “погані”. Тому що “добрі” і “погані” - це певний штамп і оцінка. А сильні та слабкі це певні маркери, орієнтири, котрі вказують напрямок для розвитку.

6. Стверджуй потенціал своєї дитини словами: - “Ти можеш”, “Ти молодець”, “Тобі обов’язково вдасться”, “Разом ми це зробимо”.
В такому випадку самосприйняття дитини буде переломлюватись через призму самоусвідомлення своєї спроможності і цінності.
Наші друзі мають двох синів. Вони ще малі хлопці, але люблять залізти на якусь драбину чим повище. Не раз я спостерігав як батько підбадьорює синів: - “Давай сам… ти можеш! Ти молодець!!!» *** Звичайно він “непомітно” страхує малого, але так щоб той не здогадався… І коли малий сам вже кудись вилазить, він про себе тихенько повторює: - “Тато казав, що я можу!”.

7. Дізнайся який темперамент у твоєї дитини. Так… від цього теж може залежати те, як вона до себе ставиться. Але БІЛЬШЕ, ЩО ТИ ОТРИМАЄШ - це те, що ТИ будеш знати як ТОБІ до неї ставитись!
Чому? Бо, якщо холерику потрібно десять разів нагадати про щось, і він може навіть подякувати за це, то для меланхоліка вже друге нагадування - це удар нижче поясу. Меланхолік прийме таке нагадування як зауваження на свій рахунок.

8. Також дізнайся чи твоя дитина інтроверт, чи екстраверт.
Інтроверти більш схильні себе аналізувати. Тому таких дітей варто навчити це робити без самоосуду і самобичування, коли вони десь помилились, або у них щось не вдалось зробити з першого разу. В ЕКСТРАВЕРТІВ адекватна самооцінка і вони впевнені в собі. Але, попри це, їх важливо хвалити та відзначати їх досягнення, підтримуючи здорову самооцінку.

Висновок
Працюй разом з дитиною над її характером. Не залишай дитину сам на сам зі своїми невдачами. Допомагай виростати і зрілішати. Будь уважний до її думки, до ідей, до нових зацікавленостей. Будь поруч.
розгорнути опис
згорнути опис

Можливо зацікавить