.поети часто пишуть про рибу.
скрізь мури зі снігу
зі снів
і листя сухого
вони все говорять
при цьому
не маючи
чим
вдаряюсь об мури
як мошкара
що стрибає на світло густе
яке розливається крізь діри скляні
автівок що мчаться
з неба плаского
звисає мотузка
та руки мої
плавники
я риба що йде по землі
дерева гілками своїми
покрученими
врізаються в пам’ять
нав’язали мені там вузлів
і дерев цих остільки скільки імен
на всім світі
чи це світ взагалі
чи лиш звук
з яким я вдаряюсь об мури
чи надія ось це
чи насправді уламки мене
поети часто пишуть про рибу
краще писати про мури
зі снігу
і снів
і листя сухого
я риба що йде по землі.
Максим Кривцов
розгорнути опис
згорнути опис
