І розкидались люди по світу, і впала Вавилонська стіна
Повинна б вести до Бога, та стала поміж нами вона
І слухали ми і не чули, і говорили, та мало слів. Щоб потрапити в світ навпроти, то мало й 500 кораблів
Слова одні - мови різні. Мови різні, та суть одна. Повинна б вести до Бога, та стала між нами стіна.
Бо навіть одна мова і навіть один народ, не зможе стати братами і не допоможе генетичний код.
Нас розділяють не мови, не гени - свої/чужі.
Ми знаємо стільки правил, а носимо в серці ножі.
Нас розділяє ненависть, до себе і до своїх, давайте згадаємо, як часто, ми краще розумієм чужих?
Давайте згадаєм, як часто ми судим чужих, за чуже?
А ти завжди захищаєш із гідністю й чесно своє?
У домішках значень і суті, на перетині життєвих вузлів, ти просто серцем слухай і йди з тим, з можна й без слів.
26.03.2021
Київ
Душа Мегаполісу
розгорнути опис
згорнути опис
