Оксана Забужко
New York, NY
...Так довго знати країну, що пам'ятати часи,
Коли проїзд на метро був удвічі дешевшим...
В небі горять перехняблені Терези,
І Стрілець з цього боку Землі виглядає, як вершник.
Місяць з'являється нагло, мов терорист, -
Не з того боку, і не за тим закрутом...
В цій країні я вільна - як вільним буває лист,
У шухляду вкинутий і до пори забутий.
Можна звернути з шляху і в парку на Ріверсайд
Хоч до ранку сидіти і просто дивитись на Бруклін...
(В цій країні й без мене повнісінько всяких зайд,
На краях їх зору я лиш ще одна «біла кукла».)
Анонімність і є свобода - не краденого «ай-ді»*,
А лишень непотрібного, навіть в нічнім мотелі, -
Відчуття під ногами не тверді, і не води, -
А колишньої стелі.
От за для цього й долається океан
(Й виставляються Вежі, як кеглі, - на те, щоб збити...).
Я люблю цю країну - за те, що вона нічия,
Що вона не моя - і не мушу її любити.
*ID - документ з фотографією, що засвідчує особу.
офіційна сторінка Оксани Забужко http://www.zabuzhko.com
ідея Назара Стригуна http://www.facebook.com/na3ar
відео від vitj.com.ua http://vk.com/vitjick
розгорнути опис
згорнути опис
